інфразвук
ІНФРАЗВУ́К, у, ч., фіз.
Пружні коливання низької частоти, що не сприймаються вухом.
У науковій праці досліджуються заходи та засоби, що забезпечують захист від шкідливого впливу шуму, ультра- й інфразвуку (з наук. літ.);
Людина чує звук із частотами від 16 Гц до 20 кГц. Звуки з частотами до 16 Гц називаються інфразвуком, понад 20 кГц – ультразвуком (з наук.-попул. літ.);
Олд-Бой задумливо промовив .. мрійливим тоном: – Інфразвук... ось що здається мені цілком новою й неймовірно цікавою галуззю дослідів... (В. Владко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інфразвук — інфразву́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- інфразвук — -у, ч., фіз. Звукові коливання низької частоти, що не сприймаються людським вухом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- інфразвук — Звук із частотами, меншими від 16 Гц, нечутний для людського вуха. Універсальний словник-енциклопедія