інцидентність

ІНЦИДЕ́НТНІСТЬ, ності, ж.

1. мат. Властивість за знач. інциде́нтний; відношення належності (зв'язку, з'єднання) між основними об'єктами геометрії.

При розгляді орграфів розрізняють позитивну інцидентність, коли дуга виходить із вершини, і негативну інцидентність, коли дуга заходить у вершину (з наук. літ.);

Суміжність відображає зв'язок між однорідними елементами графа, а інцидентність – між його неоднорідними елементами (з навч. літ.).

2. вет., мед. Кількість уперше виявлених випадків якої-небудь хвороби, показник темпу її поширення.

Різниця між інцидентністю захворювання на когнітивну дисфункцію в післяопераційний період у досліджуваній і контрольній групах пацієнток середнього віку є статистично достовірною (з наук. літ.);

Імуноферментний метод діагностики лейкозу у великої рогатої худоби та оздоровчі заходи дають змогу значно знизити інцидентність захворювання (з наук. літ.).