іншобуття
ІНШОБУТТЯ́, я́, с., філос.
Те саме, що інобуття́.
Діалог в екзистенційно-онтологічній концепції досліджено в таких вимірах, як процес, подія, співбуття, самобуття та іншобуття (з наук. літ.);
У вузькому значенні поняття “традиція” тієї чи іншої національної літератури відображено на рівні тематики, мотивів, образів, ідей, засобів творення художнього іншобуття (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me