іншоназва

ІНШОНА́ЗВА, и, ж., лінгв.

Те саме, що екзо́нім.

Для етнонімних досліджень визначальним є поділ етнонімів на дві принципово відмінні групи: самоназви та іншоназви (з наук.-попул. літ.);

Іншоназви дають можливість народові – носієві мови – відмежувати, вирізнити, виокремити себе (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me