іншоназва
ІНШОНА́ЗВА, и, ж., лінгв.
Те саме, що екзо́нім.
Для етнонімних досліджень визначальним є поділ етнонімів на дві принципово відмінні групи: самоназви та іншоназви (з наук.-попул. літ.);
Іншоназви дають можливість народові – носієві мови – відмежувати, вирізнити, виокремити себе (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me