іономір
ІОНОМІ́Р, а, ч.
Електронний аналоговий або цифровий вольтметр для прямого визначення активності іонів; аналізатор (у 2 знач.) іонів.
Робота іономіра ґрунтується на перетворенні різниці потенціалів електродної системи в постійний струм, пропорційний вимірюваній величині (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me