іономір

ІОНОМІ́Р, а, ч.

Електронний аналоговий або цифровий вольтметр для прямого визначення активності іонів; аналізатор (у 2 знач.) іонів.

Робота іономіра ґрунтується на перетворенні різниці потенціалів електродної системи в постійний струм, пропорційний вимірюваній величині (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me