1. Словник української мови у 20 томах

іонізувальний

ІОНІЗУВА́ЛЬНИЙ, а, е, фіз., хім.

Який іонізує, має здатність іонізувати.

Дія несприятливих чинників зовнішнього середовища, зокрема іонізувального опромінення, може призводити до порушення складу жирних кислот (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іонізувальний — іонізува́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. іонізувальний — -а, -е. Стос. до іонізування. Великий тлумачний словник сучасної мови