іонійці

ІОНІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. іоні́єць, і́йця, ч.; іоні́йка, и, ж.), іст.

Одне з основних давньогрецьких племен, що жило на території Аттики, частині острова Евбея, островах Хіос, Самос, Наксос.

Іонійці просили Спарту підтримати їх у боротьбі з перським царем, Спарта рішуче відмовилася послати в Іонію гоплітів або кінноту, натомість вирядила послів .. попередити царя Куруша, щоб не чіпав іонійських еллінських міст (І. Білик);

І піші, і морські бійці На темногрудих кораблях, На швидкокрилих кораблях Пливли на смерть – на кораблях, На неминуче, згубне зіткнення – Іонійцям під мечі (А. Содомора, пер. з тв. Есхіла);

Наприкінці III тис. до н. е. в центральну та південну частину Балканського півострова з півночі переселяються племена ахейців та іонійців (з навч. літ.).