іридодіагностика

ІРИДОДІАГНО́СТИКА, и, ж., мед.

Діагностика стану внутрішніх органів людини за структурою райдужної оболонки ока.

Перші публікації основоположників методу іридодіагностики збіглися з початком ХХ ст. (з навч. літ.);

Іридодіагностика дає змогу розпізнавати набуті й спадкові захворювання людини (із журн.);

Іридодіагностику більшість фахівців визнає одним із методів нетрадиційної медицини (з газ.).