ірокезький
ІРОКЕ́ЗЬКИЙ, а, е.
Стос. до ірокезів.
На початку XVII ст. ірокезькі племена північної групи були об'єднані в три союзи (з наук. літ.);
У басейні Великих озер Північної Америки індіанські племена в XV ст. утворили ірокезький союз (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ірокезький — іроке́зький прикметник Орфографічний словник української мови
- ірокезький — -а, -е. Прикм. до ірокез, ірокезка. Великий тлумачний словник сучасної мови