іскроутворювальний

ІСКРОУТВО́РЮВАЛЬНИЙ, а, е, спец.

Пов'язаний з іскроутворюванням.

Займання вибухової суміші може статися під час увімкнення будь-якого побутового електроприладу або застосування іскроутворювального пристрою чи відкритого вогню (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іскроутворювальний — -а, -е. Стос. до іскроутворення. Великий тлумачний словник сучасної мови