ісламський
ІСЛА́МСЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до ісла́м.
В ісламському міжнародному праві не лише існував принцип дотримання міжнародних зобов'язань, а й були врегульовані різні аспекти його застосування (з наук. літ.);
Мусульманське право можна розглядати як специфічну правову систему в межах ісламської релігії (з навч. літ.).
2. Стос. до ісламу, пов'язаний з ним.
– За ісламським зразком введемо сухий закон. – Він стиха реготнув: – Чи ви ворог ісламу? (Ю. Бедзик);
– Я серйозно займаюся астрологією, і мої скромні досягнення .. високо цінуються багатьма видними вченими не лише християнського, а й ісламського світу (О. Авраменко, В. Авраменко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ісламський — [ісламс'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
- ісламський — ісла́мський прикметник Орфографічний словник української мови
- ісламський — -а, -е. Стос. до ісламу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ісламський — МАГОМЕТА́НСЬКИЙ (пов'язаний з магометанством), МУСУЛЬМА́НСЬКИЙ, ІСЛА́МСЬКИЙ, БУСУРМА́НСЬКИЙ (БУСУРМЕ́НСЬКИЙ) заст., фольк.; ПРАВОВІ́РНИЙ (перев. у мові самих мусульман — який суворо дотримується канонів цієї релігії). — Який же вас піп повінчає?... Словник синонімів української мови