ісоп

ІСО́П, у, ч.

Те саме, що гісо́п.

І візьме священик кедрове дерево, і ісоп та червень, та й кине до середини погорілища тієї ялівки (Біблія. Пер. І. Огієнка);

Ісоп – сонцелюбна рослина з терпким пряно-гіркуватим смаком і запахом камфори (з наук.-попул. літ.);

Ісоп лікарський має стебло заввишки 20–50 см (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me