історіософія
ІСТОРІОСО́ФІЯ, ї, ж.
Розуміння, тлумачення і т. ін. історичних подій, явищ з певних світоглядних позицій.
Філософія історії або історіософія – розділ філософії, що займається проблемами сенсу історії, її закономірностями, основними напрямками розвитку людства та історичним пізнанням (з наук. літ.);
Історіософія Тараса Шевченка.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- історіософія — історіосо́фія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- історіософія — -ї, ж. Наука, що вивчає закони і принципи розвитку історичних подій; філософія історії. Великий тлумачний словник сучасної мови
- історіософія — Філософія історії, галузь загальних міркувань над перебігом історичних процесів, сенсом історії, статусом історичних законів; предмет і. Г.Ґ. Геґель виділяв як автономну область буття. Універсальний словник-енциклопедія
- історіософія — Історіосо́фія, -фії, -фією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)