італізований
ІТАЛІЗО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до італізува́ти.
Вони [Філіп із герцогом] розмовляли тією своєрідною італізованою латиною, що в ті часи ще мала широкий вжиток у середовищі римської аристократії і в міжнародному спілкуванні (О. Авраменко, В. Авраменко);
Ім'я персонажа [Азазелло] у романі Булгакова “Майстер і Маргарита” вжито в італізованій формі (із журн.);
Італізоване меню користувача.
2. у знач. прикм. Який італізувався.
Приїжджі поети – українець, ірландка й італізований араб – швидко сходять зі сцени, притискаючи до грудей вагомі в найпрямішому значенні призи (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me