ічкерійці

ІЧКЕРІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. ічкері́єць, і́́йця, ч.; ічкері́йка, и, ж.).

1. іст. Те саме, що чече́нці.

Прихід монголо-татар на Кавказ став справжньою катастрофою для ічкерійців – більшість їх було винищено, частину загнано в гори (з наук.-попул. літ.).

2. Жителі і прихильники самопроголошеної Чеченської Республіки Ічкерія, що існувала з 1991 до 2000 року.

Ічкерійці чинили опір, тому під час перестрілки загинуло двоє співробітників міліції (з газ.);

У Києві прощатимуться із загиблим за Україну ічкерійцем (з Інтернету).