ішракізм

ІШРАКІ́ЗМ, у, ч.

Напрям мусульманської філософії, який спирався на фундаментальні принципи суфізму, гностицизму та давньоіранського містицизму.

Ішракізм (східний ілюмінатизм) й ісламський традиціоналізм сприймали елліноцентричний раціоналізм критично, виробляючи власні способи вирішення філософських проблем (з наук. літ.);

Світло в ішракізмі – це єдина абсолютна і нічим не визначена реальність. Світло і тінь – це не протилежності, бо тінь означає лише послаблення світла (з наук.-попул. літ.).