ієрогліфіка
ІЄРОГЛІ́ФІКА, и, ж.
Система ієрогліфічного письма.
У давньокитайській ієрогліфіці зображення поділеного на чотири частини квадрата означало поле, оброблену землю (з наук.-попул. літ.);
Китайсько-корейські переселенці познайомили острів'ян Японії з буддизмом і конфуціанством, ієрогліфікою, матеріально-технічними здобутками материкових цивілізацій (з навч. літ.);
Ієрогліфіка вимагає щоденної наполегливої посидючості і старанності (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ієрогліфіка — ієроглі́фіка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- ієрогліфіка — -и, ж. Система письма, писемності на основі ієрогліфів. Великий тлумачний словник сучасної мови