їмость

Ї́МОСТЬ, Ї́МОСЦЬ, і, ж., зах.

Дружина священика.

Стара їмость і чоловік клали все то [те] на рахунок вагітності, і Маруся не розчаровувала їх (Г. Хоткевич);

Маленька, похилена під тягарем літ, уся в чорному старенька їмость зрідка показувалась на люди (Р. Горак);

За священиків молімось, За дяків, чернецтво, їмость (В. Багірова);

При церкві Св. Трійці діє хор “Ірмос”, відомий усій українській діаспорі в Польщі, керує ним самовіддана їмосць Мар'яна Яра (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. їмость — Її милість; попадя [VII] — попадя [III,XII] Словник з творів Івана Франка
  2. їмость — ї́мость (ї́мосць, ї́мосьць) дружина священика (м, ср, ст)||їмостьова (їмосцьова) Лексикон львівський: поважно і на жарт