ґабелок
ҐАБЕ́ЛОК, лка, ч.
Вичинена шкіра молоденького молочного телятки; опойок.
На ногах були добрі .. чоботи, наче з одного ґабелка вшиті (П. Панч);
Багато різновидів шкіри може назвати швець: юхта волова, смушок ягнячий, випороток, козлятина, шкаповина, ґабелок, виросток та ін. (з газ.);
Після 1960 року селяни почали розводити нутрій, телят та молочних телят на ґабелок – це давало великі прибутки (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ґабелок — -лка, ч. Шкіра молоденького молочного телятка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ґабелок — Шкіра молодого теляти. Універсальний словник-енциклопедія
- ґабелок — Ґабе́лок, -бе́лка; -бе́лки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ґабелок — Ґабелок, -лка и ґабель, -ля м. Кожа молодаго теленка. Словник української мови Грінченка