ґвалтувати

ҐВАЛТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.

1. кого і без прям. дод. Змушувати силою до статевого акту.

Але тепер, коли один вночі Нахабний, лютий кат панує І матір і дочку ґвалтує, Хай струни сплять, живуть мечі! (О. Олесь);

Начальник вибирав собі декотрих гарніших дівчат і ґвалтував, після того передавав своїм помічникам (В. Барка);

Стріляють, мордують, ґвалтують... Дарма! Народ не підкориться лютому ігу (М. Бажан);

// кого. Під тиском, силою схиляти когось до чого-небудь.

Я відчував, що своїми вимогами керівництво просто-таки ґвалтує студентів, тому останні не мовчали і пішли на конфлікт (із журн.).

2. що. Плюндрувати, чинити насильство.

Він [Сулейман] брав простори, як жінку, він ґвалтував їх, весь світ довкола нього мав слугувати лиш знаряддям кари або ж насолод (П. Загребельний);

Мадяри були малочисельним народом, але довгий час ґвалтували всю Західну Європу (з навч. літ.);

// Перекручуючи, спотворювати що-небудь; фальсифікувати.

На жаль, правдивим є той факт, що деякі фальсифікатори намагаються ґвалтувати історію, переписуючи її на свій кшталт (із журн.).

3. Кричати, галасувати.

– Чого ти прибігла в пасіку ґвалтувати? Що там трапилось? (І. Нечуй-Левицький);

[Митрохван:] Кума Степанида ґвалтує на всю вулицю, що когось ославить!.. (М. Кропивницький);

Та не ґвалтуйте, ми його піймаємо біля жінки (І. Карпенко-Карий);

– Андрію!.. Серце! Піди знов до батька. Кричи, ґвалтуй... на коліна падай, хай дозволить женитись... (В. Винниченко).

4. Шалено, несамовито гавкати; валувати (у 1 знач.).

Біжу на подвір'я. А там бряжчать залізні цепи [ланцюги] і люто ґвалтують собаки (М. Коцюбинський);

Десь далеко-далеко, на тім краї [краю] села, тюкнув хтось, і ґвалтували десь далеко собаки (А. Головко);

Собаки ґвалтують всю ніч по селу (І. Нехода);

Пожежа гналася за людьми, зажерливо накидалася на все, що траплялося на путі: будівлі, дерева, збіжжя, ревла худоба, ґвалтували собаки, іржали коні, а над усім – сухий потріск вогню, бурхання полум'я (П. Загребельний).

5. кого, що. Виводити зі стану спокою; хвилювати.

– Буди стійчика, та вдвох і ґвалтуйте людей. – Може б, у дзвона вдарити? – каже Онопрійко (О. Кониський);

– Хто б же, дитино моя, пішов серед ночі людей ґвалтувати? (Л. Яновська);

– Ну, то чого ж кричати, чого людей ґвалтувати? – сердито казала княгиня (С. Васильченко);

// Дратувати (собак).

[Півень:] Ото, каже [Коржиха], дав їм два пуди, дай іще два, – нехай буде п'ять, та йдіть собі з Богом, не ґвалтуйте собак попід вікнами (І. Микитенко);

// Порушувати, збурювати.

Немов дика орда наступала на город і ґвалтувала тишу стуком копит об камінь, скрипом арб [гарб] і риком худоби (М. Коцюбинський);

Він ґвалтує тишу денно і нощно, барабан замовкає тільки тоді, коли навіжений Вус спить (Ю. Мушкетик).

6. Бити на сполох.

Москалі барабанили-сурмили, дзвони ґвалтували, вили, люди кричали – пожар, пожар! (Панас Мирний);

Я схоплююсь, хочу кудись бігти, щось рятувати, ґвалтувать (В. Винниченко).