ґедзатися

ҐЕ́ДЗАТИСЯ, ҐЕ́ДЗКАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., розм.

1. Збуджено бігати, стрибати від укусу ґедзя (про тварин).

Корови йшли тепер спокійним попасом попри лан і не ґедзались, не бігали в шкоду, як серед спеки (П. Козланюк).

2. перен. Капризувати, вередувати, упиратися.

– Та ну! Не ґедзкайся! Виймай лиш ключ мерщій (П. Гулак-Артемовський);

– Як на твою думку, Грицю – обернувся старшина до погонича, – чи не ліпше б було руки їм [студентам] на налигач? – Воля ваша, – відповів Гриць, – на налигачі, звісно, безпечніше буде; а може, вони й так не ґедзкатимуться, не тікатимуть!.. (О. Кониський);

– Гарна дівчина, та любить ґедзкатись, – сказав пан (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ґедзатися — ҐЕДЗ|К|АТИСЯ (- вжалених ґедзем тварин, образно і про людей) очманіло гасати туди-сюди; П. вередувати, упиратися, затинатися. Словник синонімів Караванського
  2. ґедзатися — див. вередувати; перечити Словник синонімів Вусика
  3. ґедзатися — ґе́дзатися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. ґедзатися — і ґедзкатися, -аюся, -аєшся, недок., розм. 1》 Збуджено бігати, стрибати від укусу ґедзя (про тварин). 2》 перен., розм. Капризувати, вередувати, упиратися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ґедзатися — Ґе́дзатися, -дзаюся, -єшся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. ґедзатися — Ґедзатися, -заюся, -єшся гл. 1) О четверон. животныхъ: бѣгать, мечась изъ стороны въ сторону, подъ вліяніемъ боли отъ укушеній овода. 2) О людяхъ: метаться, бросаться изъ стороны въ сторону. Словник української мови Грінченка