ґеркотіти
ҐЕРКОТІ́ТИ, очу́, о́чеш, недок.
Те саме, що ґелґоті́ти.
Товстопикий німець щось ґеркотів до своїх і вказував на глуху комірчину в сінях (з мемуарної літ.);
Ґеркочуть гуси коло ставу, стривожено поглядають на верболіз (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me