ґоґель-моґель
ҐО́ҐЕЛЬ-МО́ҐЕЛЬ, ҐО́ҐОЛЬ-МО́ҐОЛЬ, ю, ч.
Сире яйце або яєчний жовток, збиті з цукром.
– Все боїться [чоловік], щоб тітка не поїхала співати у місто. “Краще, – каже, – мені співай, я тобі буду із усіх яєць ґоґель-моґель колотити” (М. Стельмах);
Ґоґоль-моґоль можна приготувати по-різному, в усіх випадках отримуючи високопоживний і смачний напій (з наук.-попул. літ.);
* У порівн. Вода стає з синьої зеленою, а далі жовтою, як ґоґель-моґель (М. Коцюбинський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ґоґель-моґель — ґо́ґель-мо́ґель іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ґоґель-моґель — ґоґоль-моґоль, -ю, ч. Сирий жовток яйця, стертий з цукром. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ґоґель-моґель — Ґо́ґель-мо́ґель, -лю-мо́ґелю (нім.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)