ґратка

ҐРА́ТКА, и, ж., мат., фіз.

Частково впорядкована множина, в якій для кожної пари елементів існує супремум та інфімум.

Множина наборів значень граматичних змінних утворює ґратку, вузли якої заповнюються елементами парадигми лексеми (з наук. літ.);

Ґратка є дистрибутивною тоді і тільки тоді, коли вона ізоморфна деякому кільцю множин. (з навч. літ.).

△ (1) Гранецентро́вана (гранецентри́чна) ґра́тка, фіз. – ґратка, в якій вузли містяться у вершинах паралелепіпеда і в центрах двох або усіх шести його граней.

Залежно від того, які елементарні частинки розміщуються у вузлах кристалічних ґраток, варто розрізняти іонні, атомні й молекулярні зв'язки (з навч. літ.);

(2) Дифракці́йна ґра́тка, фіз. – оптичний прилад для аналізу спектрального складу оптичного випромінювання.

Світловий пучок у спектрі розділяють за допомогою дифракційної ґратки або призм у спектрофотометрі (з наук.-попул. літ.);

Метод дифракційної ґратки ефективний для дослідження дволінзових об'єктивів у межах зміни блиску на 2–3 зоряні величини (з навч. літ.);

Фотографування зір можна здійснювати за допомогою дифракційної ґратки, встановленої перед об'єктивом астрографа (з навч. літ.);

(3) Кристалі́чна ґра́тка (реші́тка) <�Кристалі́чні ґра́ти>, фіз. – повторюване розташування атомів, молекул або іонів у кристалі.

Від інших структур альфа-залізо відрізняється будовою кристалічних ґраток, а від бета-заліза – наявністю феромагнетизму (з наук.-попул. літ.);

Бомбардуючи кристал дуже повільними, “холодними” нейтронами, фізики вивчають коливання атомів у вузлах кристалічної решітки (з наук.-попул. літ.);

Кристалічні ґрати утворюють умовні лінії й площини, що проходять через точки простору, у якому розташовуються іони металу (з навч. літ.).