ґратований

ҐРАТО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до ґратува́ти.

– Хіба ж утечеш через оті товсті стіни, через вікна ґратовані, через охорону невсипну? (Ю. Збанацький).

2. Те саме, що ґратча́стий 2.

Нари, двері, ґратовані рами? Все одно я зненацька пролізу (М. Руденко);

Із-за хмар виступає мур і ґратована брама з замками (із журн.);

На звірофермі тварини утримуються у тісних клітках по 3–4 особини в одній клітці, ґратована металева підлога пошкоджує їм лапи (з газ.).