ґрунтобетон
ҐРУНТОБЕТО́Н, у, ч.
Будівельний матеріал, до складу якого входять ґрунт і бетон.
Карбонатні ґрунти, які містять вуглекислий кальцій, утворюють ґрунтобетон вищої твердості (з наук. літ.);
Ґрунтобетон має високу морозостійкість за умови малої кількості води в його складі та достатньої щільності суміші (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ґрунтобетон — ґрунтобето́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови