ґрунтоблок

ҐРУНТОБЛО́К, а, ч.

Сформований з ґрунту без випалювання блок, що використовується у будівництві.

Ґрунтоблоки виготовляються з місцевого ґрунту, що містить 15–25% глинистих речовин (з наук. літ.);

Використання ґрунтоблоків є найкращим рішенням щодо здешевлення будівництва (із журн.);

Будинок із ґрунтоблоків теплий взимку і прохолодний влітку (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me