ґрунтоблок
ҐРУНТОБЛО́К, а, ч.
Сформований з ґрунту без випалювання блок, що використовується у будівництві.
Ґрунтоблоки виготовляються з місцевого ґрунту, що містить 15–25% глинистих речовин (з наук. літ.);
Використання ґрунтоблоків є найкращим рішенням щодо здешевлення будівництва (із журн.);
Будинок із ґрунтоблоків теплий взимку і прохолодний влітку (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me