ґрунтований

ҐРУНТО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ґрунтува́ти.

Шевченко розклав на постелі малярське приладдя і, як дитина милується своїми іграшками, милувався .. етюдником, мольбертом, палітрою, альбомами та сувоями ватману й ґрунтованого полотна (З. Тулуб).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ґрунтований — ґрунто́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. ґрунтований — Ґрунто́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)