ґрунтозачіп

ҐРУНТОЗА́ЧІП, чепа, ч.

Пристосування, за допомогою якого колеса та гусениці транспортних засобів щільно притискаються до ґрунту, що допомагає утримуватися на схилах.

Для автомобілів високої прохідності, які працюють в тяжких дорожніх умовах, випускаються спеціальні шини з ґрунтозачепами (з навч. літ.);

Високі самоочисні ґрунтозачіпи (типу “ялинка”) поліпшують прохідність комбайна і дають можливість збирати урожай на розкислому ґрунті (із журн.).