ґрунтотворення
ҐРУНТОТВО́РЕННЯ, я, с.
Те саме, що ґрунтоутво́рення.
Виробнича діяльність людини у сучасну епоху стає вирішальним фактором ґрунтотворення та підвищення родючості ґрунту на значних широтах земної кулі (з наук.-попул. літ.);
Ґрунтотворення на гірських схилах зумовлює абсолютну та відносну молодість ґрунтів (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me