ґрунтотворення

ҐРУНТОТВО́РЕННЯ, я, с.

Те саме, що ґрунтоутво́рення.

Виробнича діяльність людини у сучасну епоху стає вирішальним фактором ґрунтотворення та підвищення родючості ґрунту на значних широтах земної кулі (з наук.-попул. літ.);

Ґрунтотворення на гірських схилах зумовлює абсолютну та відносну молодість ґрунтів (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me