надщерблювати
НАДЩЕ́РБЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАДЩЕРБИ́ТИ, щерблю́, щерби́ш; мн. надщербля́ть; док.
1. що. Робити щербини, зазублини, вибоїни на чому-небудь; вищерблювати, зазублювати.
– От і вчора напав якийсь поганець-кріт на наше житло... Надщербив нам стіну, пошкодив башню [башту], але таки ми доконали його... (П. Козланюк).
2. що, чого, перен. Псувати, пошкоджувати, нівечити що-небудь.
Життєві незгоди, які впали на нього [Хмарочоса], не надщербили його віри. (Б. Харчук);
// Знявши частину від чого-небудь, зменшувати.
Василь Григорович мусив трохи надщербити свого місячного бюджета, купивши “Украинский язык” Синявського і читанку “Шляхом життя” (Б. Антоненко-Давидович);
Ганьблю того, Хто серце їй [людині] розбив, У слово вкутавшись облесне, Хто душу добру надщербив (С. Воскрекасенко).
Значення в інших словниках
- надщерблювати — надще́рблювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- надщерблювати — -юю, -юєш, недок., надщербити, -щерблю, -щербиш; мн. надщерблять; док., перех. Робити щербини, зазублини, вибоїни на чому-небудь; вищерблювати, зазублювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- надщерблювати — ВИЩЕ́РБЛЮВАТИ (робити щербину, щербини на металі, кістці тощо), ЩЕРБИ́ТИ, ВИЗУ́БЛЮВАТИ, ЗАЗУ́БЛЮВАТИ, НАДЩЕ́РБЛЮВАТИ. — Док.: ви́щербити, пощерби́ти, ви́зублити, зазубли́ти, надщерби́ти. Тесав вісь та якось і вищербив сокиру (М. Словник синонімів української мови
- надщерблювати — НАДЩЕ́РБЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАДЩЕРБИ́ТИ, щерблю́, ще́рби́ш; мн. надще́рблять; док., перех. Робити щербини, зазублини, вибоїни на чому-небудь; вищерблювати, зазублювати. Словник української мови в 11 томах