1. Словник застарілих та маловживаних слів

зело

зело, зелийце

зілля, ярина

Джерело: Зведений словник застарілих та маловживаних слів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зело — зело́ 1 іменник середнього роду зелень рідко зело́ 2 прислівник дуже незмінювана словникова одиниця книжн. зело́ 3 іменник середнього роду буква церковнослов'янського та староруського алфавітів іст. Орфографічний словник української мови
  2. зело — див. горілка; дитина; зелень; стебло Словник синонімів Вусика
  3. зело — I -а, с., заст., поет. Зелень (у 1 знач.). II присл., заст. Дуже. III -а, с. Восьма літера церковнослов'янського і староруського алфавітів на позначення приголосного звука "з". Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зело — ЗЕ́ЛЕНЬ збірн. (зелені рослини — дерева, кущі, трави і т. ін.), ЗІ́ЛЛЯ, ЗЕЛО́ поет., ЗЕ́ЛЕННЯ діал., ЗЕЛЕНА́ рідко; КЛЕ́ЧАННЯ, МАЙ діал. (яким прикрашають хату, подвір'я на Зелені свята). Словник синонімів української мови
  5. зело — ЗЕЛО́¹, а́, с., заст., поет. Зелень (у 1 знач.). З-за густих будяків і всякого зела незабаром висунулись баштани з довгими рядками високих соняшників (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  6. зело — Зело́, -ла с. Зелень, травянистое растеніе. Тихая роса сідала над зелом і древом. Мкр. Н. 35. Стало їх подвір'я зелом і древом заростати. КС. 1884. І. 32. Багато зела на цім огороді, то тяжко буде полоти. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка