1. Словник застарілих та маловживаних слів

зочити

Глянути, дивитися, бачити

див. ізочити

Джерело: Зведений словник застарілих та маловживаних слів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зочити — Зо́чити: — побачити [2;4;XII,XIII] Словник з творів Івана Франка
  2. зочити — зо́чити дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  3. зочити — -чу, -чиш, док., перех., рідко. Те саме, що побачити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зочити — ПОБА́ЧИТИ (сприйняти зором), СПОСТЕРЕГТИ́, НАБА́ЧИТИ розм., НАГЛЯ́НУТИ розм., НАГЛЯ́ДІТИ розм., НАГЛЕ́ДІТИ розм., УГЛЕ́ДІТИ (ВГЛЕ́ДІТИ) розм., УГЛЯ́ДІТИ (ВГЛЯ́ДІТИ) розм. рідше, ЗГЛЯ́ДІТИ (ЗОГЛЯ́ДІТИ) розм., ЗГЛЯ́ДІТИСЯ (ЗОГЛЯ́ДІТИСЯ) розм. Словник синонімів української мови
  5. зочити — ЗО́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех., рідко. Те саме, що поба́чити. — Скоро лиш його я зочив, То й до нього я прискочив (Фр., XII, 1953, 55); — А це що? гармата? — скрикнув жвавий Константин, зочивши.. заржавілу гармату (Крим., А. Лаговський, І — II, 1905, 109). Словник української мови в 11 томах
  6. зочити — Зочити, -чу, -чиш гл. Увидѣть. На що ж і очі в лобі, коли не зочити кого треба. МВ. (О. 1862. III. 56, 35). Словник української мови Грінченка