1. Словник застарілих та маловживаних слів

наброїти

Накоїти

Джерело: Зведений словник застарілих та маловживаних слів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наброїти — набро́їти дієслово доконаного виду накоїти; нашкодити розм. Орфографічний словник української мови
  2. наброїти — -ою, -оїш, док., розм. Наробити чогось неприємного, шкоди; нашкодити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наброїти — НАБРО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., розм. Наробити шкоди, чогось неприємного; нашкодити. Як залицявся [Хапко] до Пушкаренкової Мотрі, то у два тижні такого наброїв, набрехав, наремствував, налихословив, нашкодив... Словник української мови у 20 томах
  4. наброїти — НАКО́ЇТИ чого, у питальних зворотах — що (зробити, заподіяти що-небудь погане, варте осуду), СКО́ЇТИ, НАРОБИ́ТИ, УЧИНИ́ТИ (ВЧИНИ́ТИ) що, УКО́ЇТИ (ВКО́ЇТИ) розм., НАТВОРИ́ТИ розм., НАБРО́ЇТИ розм., НАКОЛОБРО́ДИТИ чого і без додатка, розм. Словник синонімів української мови
  5. наброїти — Набро́їти, -бро́ю, -бро́їш чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. наброїти — НАБРО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., розм. Наробити чогось неприємного, шкоди; нашкодити. Як залицявся [Хапко] до Пушкаренкової Метрі, то у два тижні такого наброїв, набрехав, наремствував, налихословив, нашкодив... Словник української мови в 11 томах
  7. наброїти — Набро́їти, -ро́ю, -їш гл. Накуралесить, надѣлать глупостей. Тепер же на мене звертає, сама наброївши біди. Котл. Ен. VI. 13. Словник української мови Грінченка