цісар

Титул імператора так званої Священної Римської імперії германського народу, а пізніше австрійського; в Україні так називали і турецького султана.

Джерело: Зведений словник застарілих та маловживаних слів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цісар — Ці́сар: — титул австро-угорського монарха [XI] — українське найменування австрійського імператора, яке було прийняте у Галичині; в ширшому значенні – взагалі визначення носія імператорського титулу [44-1] Словник з творів Івана Франка
  2. цісар — див. КЕСАР; (австро-угорський) імператор; п! МОНАРХ. Словник синонімів Караванського
  3. цісар — ЦІ́САР, я, с. 1. Те саме, що ке́сар. 2. Назва імператора Австро-Угорщини. Не рад би я від'їжджати. Гонить цісар воювати (Ю. Федькович); Царизм, а після царизму австрійський цісар, після Австрії польська шляхта – ось хто обдирав боки у нещасної Галичини (П. Тичина). Словник української мови у 20 томах
  4. цісар — ці́сар іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  5. цісар — -я, с. 1》 Те саме, що кесар. 2》 Назва імператора Австро-Угорщини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. цісар — МОНА́РХ (самовладний голова держави), ВІНЦЕНО́СЕЦЬ заст., ПОРФІРОНО́СЕЦЬ заст., КЕ́САР заст., ЦЕ́ЗАР заст.; ЦІ́САР (ЦЕ́САР) заст. (перев. в Австро-Угорщині); ДЕРЖА́ВЕЦЬ заст. (володар, що має права такого голови держави); САМОДЕ́РЖЕЦЬ, АВТОКРА́Т книжн. Словник синонімів української мови
  7. цісар — Ці́сар, -ря; ці́сарі, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. цісар — ЦІ́САР, я, с. 1. Те саме, що ке́сар. 2. Назва імператора Австро-Угорщини. Не рад би я від’їжджати. Гонить цісар воювати (Пісні та романси.., II, 1956, 157); Царизм, а після царизму австрійський цісар, після Австрії польська шляхта — ось хто обдирав боки у нещасної Галичини (Тич., III, 1957, 114). Словник української мови в 11 томах