1. Орфоепічний словник української мови

богословський

богосло́вський

[богослоўс'кией]

м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. богословський — богосло́вський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. богословський — -а, -е. Прикм. до богослов'я і богослов. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. богословський — БОГОСЛО́ВСЬКИЙ, а, е. Прикм. до богосло́в'я і богосло́в. – А справа в тому, що я просто.. люблю інколи в розмові посилатись на Бога, читав богословські твори... (Іван Ле); Напередодні Другої світової війни греко-католицька церква нараховувала 440 церков і каплиць, богословську академію (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  4. богословський — Богосло́вський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. богословський — БОГОСЛО́ВСЬКИЙ, а, е. Прикм. до богосло́в’я і богосло́в. — А справа в тому, що я просто.. люблю інколи в розмові посилатись на бога, читав богословські твори… (Ле, Міжгір’я, 1953, 60). Словник української мови в 11 томах
  6. богословський — Богословський, -а, -е 1) Богословскій. К. Кр. 8. 2) Относящійся къ послѣднему классу духовной семинаріи. Богословський клас. Левиц. І. 153. Словник української мови Грінченка