1. Орфоепічний словник української мови

бомбити

бомби́ти

[бомбитие]

боумбл'у, -биш, -биемо, -биете; нак. -би, боумб'іт'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бомбити — бомби́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. бомбити — -блю, -биш; мн. бомблять, недок., перех., розм. Атакуючи з повітря, скидати бомби на кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бомбити — БОМБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. бомбля́ть, недок., кого, що. Атакуючи з повітря, скидати бомби на кого-, що-небудь. Іван Маківчук прислухався до гудіння, спокійно пояснював: – Мабуть, міст бомбитимуть (А. Шиян); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  4. бомбити — (-блю, -биш) недок. 1. що; крим. Обкрадати (помешкання, офіс тощо). Заробляли вони на інших справах. Торгівля викраденими автомобілями, запчастинами. "Бомбила" команда також помешкання (СМ, 6.03.1998). СЖЗ, 19; ЯБМ, 1, 111. Словник жарґонної лексики української мови
  5. бомбити — БОМБАРДУВА́ТИ, БОМБИ́ТИ розм., БОМБУВА́ТИ рідко. Коли почалася війна, він одвіз своїх маленьких дочок на село до батька, бо Київ уже бомбардували і діти не висиплялися ночами, плакали, почали хворіти (В. Словник синонімів української мови
  6. бомбити — БОМБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. бомблять, недок., перех., розм. Атакуючи з повітря, скидати бомби на кого-, що-небудь. Іван Маківчук прислухався до гудіння, спокійно пояснював: — Мабуть, міст бомбитимуть (Шиян, Гроза.., 1956, 617). Словник української мови в 11 томах