варяг

варя́г

[вар’аг]

-га, м. (на) -гов'і/-гу, кл. -р'ажеи, мн. -гие, -г'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. варяг — варя́г іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. варяг — ВАРЯ́Г див. варя́ги. Словник української мови у 20 томах
  3. варяг — див. сильний Словник синонімів Вусика
  4. варяг — Варя́г, -га; -ря́ги, -гів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. варяг — ВАРЯ́Г див. варя́ги. Словник української мови в 11 томах
  6. варяг — Варяг, -га и варяга, -ги м. Здоровякъ. У мене син такий варяг. Ном. № 13944. Словник української мови Грінченка