варяг
варя́г
[вар’аг]
-га, м. (на) -гов'і/-гу, кл. -р'ажеи, мн. -гие, -г'іў
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- варяг — варя́г іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- варяг — ВАРЯ́Г див. варя́ги. Словник української мови у 20 томах
- варяг — див. сильний Словник синонімів Вусика
- варяг — Варя́г, -га; -ря́ги, -гів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- варяг — ВАРЯ́Г див. варя́ги. Словник української мови в 11 томах
- варяг — Варяг, -га и варяга, -ги м. Здоровякъ. У мене син такий варяг. Ном. № 13944. Словник української мови Грінченка