ввічливо

вві́чливо

[ўв'ічлиево]

= увічливо

присл.

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ввічливо — вві́чливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. ввічливо — ВВІ́ЧЛИВО (УВІ́ЧЛИВО). Присл. до вві́чливий. – Він скинув передо мною шапку та й уклонився мені ввічливо, трохи не до пояса (І. Нечуй-Левицький); Макс увічливо вклоняється й проводжає Сузанну до дверей на сходи (В. Словник української мови у 20 томах
  3. ввічливо — (увічливо). Присл. до ввічливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ввічливо — Вві́чливо, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. ввічливо — ВВІ́ЧЛИВО (УВІ́ЧЛИВО). Присл. до вві́чливий. — Він скинув передо мною шапку та й уклонився мені ввічливо, трохи не до пояса (Н.-Лев., III, 1956, 333); Коли Вадим привітався, тітка відповіла ввічливо, але стримано (Бойч. Словник української мови в 11 томах