1. Орфоепічний словник української мови

викрадення

ви́крадення

[викрадеин':а]

-н':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викрадення — ви́крадення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. викрадення — -я, с. Дія за знач. викрасти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викрадення — ВИ́КРАДЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́красти. Кароль Ганський, дізнавшись стороною про залицяння Мнішека до молодої корчмарки та всю історію з її викраденням, поспішив натякнути на це Евеліні (Н. Словник української мови у 20 томах
  4. викрадення — ВИ́КРАДЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́красти. Кароль Ганський, дізнавшись стороною про залицяння Мнішека до молодої корчмарки та всю історію з її викраденням, поспішив натякнути на це Евеліні (Рибак, Помилка.., 1956, 180). Словник української мови в 11 томах