виміряти
I [вим'ір'атие]
-р'айу, -р'айеиш, док.
II [вием'ір’атие]
-р'айу, -р'айеиш, недок.
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виміряти — ви́міряти дієслово доконаного виду виміря́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- виміряти — I в`имірятидив. вимірювати. II вимір`ятидив. вимірювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виміряти — ВИМІРЯ́ТИ див. вимі́рювати. ВИ́МІРЯТИ див. вимі́рювати. Словник української мови у 20 томах
- виміряти — МІ́РЯТИ (визначати, встановлювати величину, розмір когось, чогось якоюсь мірою, якимсь мірилом), ВИМІ́РЮВАТИ (ВИМІРЯ́ТИ), ЗАМІРЯ́ТИ (ЗАМІ́РЮВАТИ), ЗМІРЯ́ТИ (ЗМІ́РЮВАТИ), ОБМІ́РЮВАТИ (ОБМІРЯ́ТИ), ПРОМІ́РЮВАТИ (ПРОМІРЯ́ТИ) (все або багато)... Словник синонімів української мови
- виміряти — Ви́міряти, -ряю, -ряєш, -ряє виміря́ти, -ря́ю, -ря́єш, -ря́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- виміряти — ВИ́МІРЯТИ див. вимірювати. ВИМІРЯ́ТИ див. вимірювати. Словник української мови в 11 томах
- виміряти — Вимірювати, -рюю, -єш, виміря́ти, -ря́ю, -єш сов. в. ви́міряти, -ряю, -єш, гл. Измѣрять, измѣрить, промѣрить. Вони вимірять, скільки аршин буде в цьому демикитоні. Лебед. у. Словник української мови Грінченка