1. Орфоепічний словник української мови

витворити

ви́творити

[витвориетие]

-р'у, -риеш; нак. -рие, -р'іт'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. витворити — ви́творити 1 дієслово доконаного виду створити ви́творити 2 дієслово доконаного виду накоїти Орфографічний словник української мови
  2. витворити — I див. витворювати I. II див. витворяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. витворити — ВИ́ТВОРИТИ¹ див. витво́рювати¹. ВИ́ТВОРИТИ² див. витворя́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. витворити — ВИРОБЛЯ́ТИ (у процесі праці викликати появу якихось речей, предметів і т. ін.), ВИРО́БЛЮВАТИ, ВИГОТОВЛЯ́ТИ, ВИГОТО́ВЛЮВАТИ, РОБИ́ТИ, ВИПУСКА́ТИ, ПРОДУКУВА́ТИ, ТВОРИ́ТИ, СТВО́РЮВАТИ, ВИТВО́РЮВАТИ, ФАБРИКУВА́ТИ (перев. Словник синонімів української мови
  5. витворити — ВИ́ТВОРИТИ¹ див. витво́рювати¹. ВИ́ТВОРИТИ² див. витворя́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. витворити — Ви́творити см. витворяти. Словник української мови Грінченка