витримка

ви́тримка

итриемка]

-мкие, д. і м. -мц'і, р. мн. -мок

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. витримка — ВИ́ТРИМКА, и, ж. 1. Уміння володіти собою в будь-яких обставинах. Вона підійшла ближче до столу президії. Зібрала всю свою силу й витримку (І. Микитенко); Витримку, розсудливість і спокій Ми повинні завжди зберігать (М. Словник української мови у 20 томах
  2. витримка — ви́тримка 1 іменник жіночого роду ви́тримка 2 іменник жіночого роду у фотографії Орфографічний словник української мови
  3. витримка — ВИ́ТРИМКА (уміння володіти собою в будь-яких обставинах), ВИ́ТРИМАНІСТЬ, СПО́КІЙ, СТІ́ЙКІСТЬ, ХАРА́КТЕР, ВРІВНОВА́ЖЕНІСТЬ (УРІВНОВА́ЖЕНІСТЬ), САМОВЛАДА́ННЯ, ХОЛОДНОКРО́ВНІСТЬ, ДИСЦИПЛІ́НА, ВИ́ДЕРЖКА рідко, САМОВЛА́ДА рідко. Словник синонімів української мови
  4. витримка — (уміння володіти собою) стійкість, врівноваженість, характер, самовладання, холоднокровність. Словник синонімів Полюги
  5. витримка — -и, ж. 1》 Уміння володіти собою за будь-яких обставин. 2》 Те саме, що витримування. Довгорічна витримка вина. 3》 Час фотографування, протягом якого залишається відкритим об'єктив фотоапарата. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. витримка — Витриманість, самовладання Фразеологічні синоніми: володіння собою Словник синонімів Вусика
  7. витримка — ВИ́ТРИМКА, и, ж. 1. Уміння володіти собою в будь-яких обставинах. Вона підійшла ближче до столу президії. Зібрала всю свою силу й витримку (Мик., II, 1957, 383); Витримку, розсудливість і спокій Ми повинні завжди зберігать (Шер. Словник української мови в 11 томах