врегулювання

врегулюва́ння

[ўреигул'уван':а]

= урегулювання

-н':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. врегулювання — врегулюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. врегулювання — ВРЕГУЛЮВА́ННЯ див. урегулюва́ння. Словник української мови у 20 томах