вчення
вче́ння
[ўчен':а]
= учення
-н':а, р. мн. -ен'
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вчення — (сукупність тверджень в якійсь галузі знань) теорія, книжн. доктрина, (про систему поглядів) концепція. Словник синонімів Полюги
- вчення — вче́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- вчення — (у школі) наука. навчання, д. вчиття; (Коперніка) теорія; (релігійне) віровчення, догмати; (батькове) ЖМ. порада, настанова. Словник синонімів Караванського
- вчення — ВЧЕ́ННЯ див. уче́ння. Словник української мови у 20 томах
- вчення — НАВЧА́ННЯ (процес передавання й засвоєння знань, уміння, досвіду), УЧЕ́ННЯ (ВЧЕ́ННЯ) розм., ВЧИТТЯ́ заст., НАУ́КА заст.; ОСВІ́ТА (піднесення рівня знань). Приїхавши в це містечко на навчання, я спершу жив у тітки (Є. Гуцало); Підбільшала Оленка. Словник синонімів української мови