1. Орфоепічний словник української мови

відвернутися

відверну́тися

[в'ідвеирнутиес'а]

-рнус'а, -ернеис':а, -ернеиц':а, -ернуц':а; нак. -нис'а, -н'іц':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відвернутися — відверну́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відвернутися — див. відвертатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відвернутися — ВІДВЕРНУ́ТИСЯ див. відверта́тися. Словник української мови у 20 томах
  4. відвернутися — ВІДВЕРТА́ТИСЯ (повертати від кого-, чого-небудь обличчя вбік, робити поворот спиною до інших), ОБЕРТА́ТИСЯ, ПОВЕРТА́ТИСЯ. — Док.: відверну́тися, оберну́тися, поверну́тися. Відвернулась дівчинонька Та й не поглядає (С. Словник синонімів української мови
  5. відвернутися — ВІДВЕРНУ́ТИСЯ див. відверта́тися. Словник української мови в 11 томах
  6. відвернутися — Відвертатися, -таюся, -єшся сов. в. відвернутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Отворачиваться, отворотиться, отвернуться. Горнеться до його серцем, відвертається лицем. Левиц. І. 170. Кривоніс одвернувся до своїх вовхурянців і грізно додав. Стор. МПр. 138. Словник української мови Грінченка