відвести
відвести́
[в'ідвеисти]
-еиду, -еидеш, -еидеимо, -еидеите; мин. -в'іў, -веила; нак. -еиди, -еид'іт'
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відвести — відвести́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відвести — див. відводити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відвести — ВІДВЕСТИ́ див. відво́дити. Словник української мови у 20 томах
- відвести — відвести́ / відво́дити уда́р від кого. Захистити кого-небудь від чогось. Всі могутні сили природи будуть послушні людській волі. А ти .. не можеш зрушити з місця купу залізного брухту, не можеш викресати іскру вогню. Фразеологічний словник української мови
- відвести — ВЕСТИ́ (спрямовувати рух кого-небудь, допомагати або примушувати йти куди-небудь), ПРОВА́ДИТИ, ПРОВОДЖА́ТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРИВО́ДИТИ (зі собою); ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ), ЗАВО́ДИТИ, ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), ЗАПРОВА́ДЖУВАТИ (в межі чогось); ВИВО́ДИТИ... Словник синонімів української мови
- відвести — Відве́сти́, -веду́, -веде́ш; відві́в, відвела́, -вели́; відведи́, -ді́ть; відві́вши Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- відвести — ВІДВЕСТИ́ див. відво́дити. Словник української мови в 11 томах
- відвести — Відвести см. відводити. Словник української мови Грінченка