відімстити

відімсти́ти

[в'ід'імститие]

-мшчу, -стиш, -стиемо, -стиете; нак. -сти, -с'т'іт'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відімстити — відімсти́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відімстити — див. відомщати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відімстити — ВІДІМСТИ́ТИ див. відомща́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. відімстити — МСТИ́ТИСЯ над ким, на кому і без додатка (здійснювати помсту над кимсь), МСТИ́ТИ кому і без додатка, ПОМЩА́ТИСЯ кому, ВІДОМЩА́ТИ (ВІДІМЩА́ТИ) кому; РОЗПЛА́ЧУВАТИСЯ з ким, ПЛАТИ́ТИ кому (зводити рахунки з кимсь). — Док. Словник синонімів української мови
  5. відімстити — ВІДІМСТИ́ТИ див. відомща́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. відімстити — Відімстити см. відімщати. Словник української мови Грінченка