відімстити
відімсти́ти
[в'ід'імститие]
-мшчу, -стиш, -стиемо, -стиете; нак. -сти, -с'т'іт'
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відімстити — відімсти́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відімстити — див. відомщати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відімстити — ВІДІМСТИ́ТИ див. відомща́ти. Словник української мови у 20 томах
- відімстити — МСТИ́ТИСЯ над ким, на кому і без додатка (здійснювати помсту над кимсь), МСТИ́ТИ кому і без додатка, ПОМЩА́ТИСЯ кому, ВІДОМЩА́ТИ (ВІДІМЩА́ТИ) кому; РОЗПЛА́ЧУВАТИСЯ з ким, ПЛАТИ́ТИ кому (зводити рахунки з кимсь). — Док. Словник синонімів української мови
- відімстити — ВІДІМСТИ́ТИ див. відомща́ти. Словник української мови в 11 томах
- відімстити — Відімстити см. відімщати. Словник української мови Грінченка