гол

[гол]

гола, м. (на) гол'і, мн.и, гоул'іў

два голие

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гол — гол іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. гол — -а, ч. Очко, що його виграє команда, загнавши м'яч або шайбу в чужі ворота. Забити (пропустити) гол. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гол — 1. світлиця, див. заля 2. (гра) ворота, див. хол Словник чужослів Павло Штепа
  4. гол — ГОЛ, а, ч. Очко, яке виграє команда, забивши м'яч або шайбу в чужі ворота. Не встигаєш навіть водити очима за м'ячем, коли грає прекрасна команда, а в результаті гол і... перемога. (М. Словник української мови у 20 томах
  5. гол — (англ. goal, букв. – мета, ворота) у футболі, хокеї, регбі та ін. спортивних іграх – забивання, закидання м’яча, шайби у ворота противника. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. гол — ГОЛ, а, ч. Очко, яке виграє команда, загнавши м’яч або шайбу у чужі ворота. ◊ Заби́ти (пропусти́ти) гол — ввести в чужі (або пропустити в свої) ворота м’яч або шайбу. Володі Малюку навіть вночі снилося, що він пропустив гол у свої ворота (Літ. газ., 16.ХІІ 1960, 2). Словник української мови в 11 томах
  7. гол — Гол, -ла, -ле Краткая форма отъ голий. Словник української мови Грінченка