1. Орфоепічний словник української мови

голкіпер

голкі́пер

[гоулк’іпеир]

-ра, м. (на) -ров'і/-р'і, мн. -рие, -р'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голкіпер — голкі́пер іменник чоловічого роду, істота воротар — у спортивних іграх Орфографічний словник української мови
  2. голкіпер — -а, ч. Те саме, що воротар 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. голкіпер — (гра) воротар Словник чужослів Павло Штепа
  4. голкіпер — ГОЛКІ́ПЕР, а, ч. Те саме, що ворота́р 2. – Ото, треба вам сказати, грав я у футбола. Голкіпером був (О. Донченко); Дві прикрі помилки голкіпера наприкінці матчу примусили його команду пережити важку поразку (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  5. голкіпер — голкі́пер (англ. goal-keeper, від goal – ворота і keep – тримати, захищати) у футболі, хокеї, регбі, ватерполо тощо – гравець, який захищає свої ворота від попадання в них м’яча, шайби. Інша назва – ворοтар. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. голкіпер — ВОРОТА́Р (член спортивної команди), ГОЛКІ́ПЕР. Воротар легко підскочив, піймав під самою штангою м'яча й знову подав його на гру (Ю. Яновський); Підбіг лікар.. Але запасного голкіпера не було. І воротар знову зайняв своє місце (з журналу). Словник синонімів української мови
  7. голкіпер — Голкі́пер, -ра (англ. hallkeeper) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. голкіпер — ГОЛКІ́ПЕР, а, ч. Те саме, що ворота́р 2. — Ото, треба вам сказати, грав я у футбола. Голкіпером був (Донч., VI, 1957, 269). Словник української мови в 11 томах